Фэндом

Вікі Гарріпедия

Албус Дамблдор

317статей у
цій вікі
Добавить новую страницу
Коментарі0 Поделиться
Left pointing double angle quotation mark sh4.svg Албус Дамблдор, теперішній директор Гоґвортсу. Дамблдора вважають чи не найвидатнішим чарівником нашого часу, що надто вже уславився своєю перемогою 1945 року над темним чаклуном Ґріндельвальдом, відкриттям дванадцяти способів використання драконячої крові та алхімічними дослідами, проведеними спільно з Ніколасом Фламелем. Професор Дамблдор захоплюється камерною музикою та грою в кеглі. Right pointing double angle quotation mark sh4.svg
На колекційній картці


Албус Персіваль Вулфрик Браян Дамблдор (англ. Albus Percival Wulfric Brian Dumbledore) (липень або серпень 1881 — 1997) — один з наймогутніших чарівників всіх часів, був директором школи чарів та чаклунства Гоґвортс (після нього директором став Северус Снейп, котрого через рік змінила Мінерва Макґонеґел), Верховний маг Чарверсуду (суду чарівників), кавалер ордена Мерліна першого ступеню, засновник Ордена Фенікса, голова Міжнародної Конфедерації Чарівників.

Образ Дамблдора багато в чому схожий на класичні образи Мерліна і Гендальфа. Це могутній добрий чарівник, що володіє, не зважаючи на величний вигляд і поважний вік, живим почуттям гумору і надзвичайною силою розуму. Проте, після виходу в світ останньої книги циклу, в якій описується темне минуле Дамблдора і розкриваються дійсні мотиви деяких його вчинків, думки читачів відносно нього розділилися. Зокрема, багато хто звинувачує Дамблдора в обачливому і жорстокому використанні Гаррі Поттера і Северуса Снейпа для перемоги над Волдемортом.

Біографія

Дитинство

Албус Персіваль Вулфрик Браян Дамблдор народився улітку 1881 році у родині чарівників Кендри та Персіваля Дамблдорів в Насипному Нагір’ї. Через декілька років у Албуса з’явився брат Еберфорс, а потім сестра Аріана. На початку 1890-х у сім’ї Дамблдорів стався прикрий випадок: його батька Персіваля визнали винним у брутальному й скандальному нападі на трьох молодих маглів, які знущалися над маленькою Аріаною, побачивши, як та витворяє якісь дива (перші прояви магії). Персіваля засудили до ув’язнення в Азкабані, а Дамблдори вимушені були жити з тягорем недоброї слави. Після інциденту родина переїхала до Годрикової Долини. 

У Гоґвортсі (1892-1899)

У 1892 році Албус поступив до магічної школи Гоґвортс, де потрапив на факультет Гріффіндор. В свій перший день навчання він познайомився та потоварищував з Ельфаєсом Доджем. Вони обидва відчували взаємну близість, тому що ровесники не приймали їх до гурту: Ельфаєс перехворів на драконячу вітрянку, а про справу з Персівалем досі гарно пам’ятало магічне суспільство. В процесі навчання Дамблдор ніколи не обговорював цієї прикрої справи, хоч його не раз до цього підштовхували. Дехто зі студентів схвалював батьків учинок, припускаючи, що Альбус теж маґлоненависник. Проте, сам Албус ніколи не виявляв ані найменших анимаґлівських тенденцій. Ба більше, рішуче захищав маґлів, за що в наступні роки навчання здобув собі чимало ворогів.

Однако усього за кілька місяців власна Албусова слава затьмарила лихі поголоски, пов’язані з його батьком. Наприкінці свого першого навчального року вже ніхто й не згадував про нього як про сина маґлоненависника, натомість усі відзначали, що в школі ще не було такого здібного учня. Він здобував усі можливі шкільні відзнаки й нагороди, регулярно листувався з такими видатними чарівниками того часу, як славетний алхімік Ніколас Фламель, відомий історик Батільда Беґшот та теоретик магії Адальберт Вофлінґ.

Албус становився все більш знаменитим від чого потерпали всі його друзі, і це, безумовно, позначалося й на братерських стосунках с Еберфорсом, який теж у 1895 році вступив до Гоґвортсу. Хоча вони досить різнилися, хлопці легко знаходили спільну мову й приятелювали у замку. 

Сімейна драма та Ґріндельвальд (1899)

В 1899 році Албус разом з Ельфаєсом планував здійснити традиційну навколосвітню подорож, щоб поспілкуватися із закордонними чарівниками. Та на заваді стала трагічная подія. Влітку перед самою подорожжю померла Альбусова мати Кендра, і Албус лишився єдиним годувальником у сім’ї. Насправді мати вбила Аріана, яка після нападу підлітків не могла контролювати всплески своєї магії.

Албус мусив дбати про менших брата й сестру, грошей у них було мало, тому питання про подорож відпало само собою. Тоді ж Дамблдор познайомився з Ґелертом Ґріндельвальдом, який приїхав до своєї бабусі Батільди Беґшот. Вони зішлися, блискучі підлітки почали будувати плани по підкоренню світу «заради спільного блага». Спочатку вони поставили собі за мету віднайти всі Смертельні реліквії. В компанії з Гріндельвальдом Дамблдор зовсім забув про піклування над хворою Аріаною, що якось стало причиною сварки с Еберфорсом. Молодший брат не на жарт розізлився та й висказав Албусу й Ґелерту все, що думає про їх «блискучі» наміри. Тоді ж Ґелерт вилаяв та застосував до Еберфорса заклинання «Круціо». Албус обрав сторону брата, спалахнула дуель. Під час битви випадково була вбита Аріана. Ніхто з них точно не знав, хто випустив вбивче закляття, яке уразило сестру братів Дамблдорів.

Відносини з Ґріндельвальдом, звичайно, зішли на нівець. Албус після цього випадку став значно стриманіший, втратив колишню безтурботність. Стосунки с братом після встрати Аріани значно погіршилися. Під час її похорон вони навіть розпочали драку внаслідок якої у Албуса був зломаний ніс. 

Кар’єра у Гоґвортсі (1900-і – 1970)

На початку 20 століття Дамблдор повернувся до школи, зайнявши посаду професора трансфігурації. В 1910-их роках Дамблдор відчайдушно намагався заперечувати рішенню про відчислення Ньютона Саламандера через те, що якась із тваринок студента становила загрозу життю інших людей. Проте, Дамблдору нічого не вдалося и Ньюта виключили з Гоґвортсу.

У 1926 році Дамблдор стає регулярним публіцистом журналу «Трансфігурація сьогодні».

У 1938 році Дамблдор навідується до дитячого маґлівського притулку Вула, щоб поспілкуватися з одинадцятирічним чарівником Томом Редлом і запропонувати йому навчання в Гоґвортсі, куди він був зарахований з моменту народження. Перед зустріччю з дитиною, Дамблдор вислуховує від місіс Коул про деякі дивацтва Тома. Редл же розповів Дамблдору про всі свої дивовижні здібності, про вміння балакати зі зміями. Звичайно тоді Дамблдор й уявити не міг, що зустрівся з найнебезпечнішим темним чаклуном усіх часів. Дамблдора, однак, він заінтригував. Професор мав намір пильнувати за ним під час його навчання. З часом Дамблдор став єдиним з викладацького персоналу школи, хто не піддавався очаруванню юного Редла. 

У 1943 році 13-річного Рубеуса Геґріда виключили з Гоґвортсу начебто через те, що він нацькував якусь потвору на маґлонароджених учнів, що якось призвело до смерті дівчинки Міртл. Насправді – це все була справа рук Тома Редла, який відчинив Таємну Кімнату і взяв під контроль Василіска. Дамблдор підозрював Редла проте не мав жодних доказів, щоб підтвердити його причетність до цих нападів. Натомість, йому вдалося захистити ім’я Геґріда, саме з ініціативи Дамблдора той залишився у замку на посаді лісничого.

У 1945 році Дамблдор нарешті вирішив вийти на двобій зі своїм колишнім другом Ґелертом Ґріндельвальдом, який впродовж довгого часу разом зі своїми прихильниками тероризував Європу. Свідки цієї дуелі описують, з яким жахом і захопленням вони спостерігали за двобоєм двох видатних чаклунів. Дамблдорову перемогу та її наслідки для всього чаклунського світу вважають поворотним моментом магічної історії. Крім того, внаслідок битви Дамблдор заволодів Бузиною паличкою, одним із Смертельних реліквій, та став кавалером ордена Мерліна першого ступеня.

Десь у період між березнем 1965 та березнем 1971 року Дамблдор зайняв місце директора у Гоґвортсі, замінивши на цій посаді Армандо Діппета. Албусу також пропонували посаду Міністра магії декілька разів, проте він відхиляв ці пропозиції, згадуючи, яке лихо було спричинено в минулому через його прагнення до влади.        

Перша війна чарівників (1970-1981)

Між війнами

1991-1992

1992-1993

1993-1994

1994-1995

Друга війна чарівників

1995-1996

1996-1997

Після смерті

Зовнішність

У книжці Дамблдор описується, як класичний майстер; високий та худий, має довге срібне волосся, достатньо довге, щоб запнути його за пояс, а також довгу бороду. Має блакитні очі. Під час похорон Аріани, Еберфорс звинуватив Албуса у вбивстві сестри і в гніві вдарив того в ніс. Після того випадку ніс Дамблдора залишився кривим.

Носить окуляри, що по формі нагадують півмісяці.

Також згадується шрам над лівим коліном, про походження якого Дамблдор не знає, у вигляді мапи Лондонського Метро.

Одяг Дамблдора має широкий діапазон кольорів та моделей, часто із зображенням місяця та зірок.

Характер

Дамблдор не надає ваги чистоті крові, вважає, що на виборі людини роль відіграє її характер, а не день народження, кров або родина. Тому допоміг влаштуватися Рубеусові Геґріду (напів-велетню) та Ремусу Люпину (вовкулаці) в Гоґвортсі.

Без остраху вимовляв ім'я Волдеморта та заохочував інших до цього. При особистій зустрічі із Темним Лордом називав його Томом.

Персонажі книг часто зазначають, що головна вада Дамблдора — це готовність довіряти тим, хто може виявитися ненадійним. Так, Дамблдора корили за те, що довіряв Смертежеру Северусові Снейпу. Проте насправді Дамблдор гарно розбирався в людях.

Праобразом Дамблдора був директор школи Святого Михаїла, де навчалася Джоан Ролінґ — Альфред Данн.

Образ Дамблдора є одним із найулюбленіших для авторки, адже він є втіленням доброти, тому вона насолоджувалася його створенням. Ролінґ стверджує, що, якщо їй треба повідомити про щось читачам, до неї «говорить» Дамблдор, тому що саме він знає все про всесвіт Гаррі Поттера. Однак Ролінґ згадувала, що Дамблдор — людина, «що завжди повинна бути тим, хто знає, і він відчуває тягар знань. І він волів би не знати».

В якості наставника Гаррі Поттера, Дамблдор — мудра людина, що розуміє, що Гаррі мусить засвоїти деякі жорсткі уроки для того, щоб підготуватися до того, що станеться в його житті. Він дозволяє Гаррі те, що не дозволив би іншому учневі та намагається огородити Гаррі від того, від чого він його може захистити.

Під час виступу 19 жовтня 2007 року в Карнеґі-Хол в Нью-Йорку юний фан запитав Джоан Ролінґ, чи пережив Дамблдор «справжнє кохання». Авторка відповіла, що завжди думала про Дамблдора як про ґея, і що той закохався у Гріндевальда. За її словами, це кохання було «великою трагедією» Дамблдора. Через неї він втратив свої моральні орієнтири, так, що згодом став «безстатевою» людиною. Він обрав «целібат та книжкове життя».

Магічні здібності та навички

Починаючи з малого віку, Дамблдор виявляв неабиякі магічні здібності. Під час навчання в Гоґвортсі був відомий як найкращий студент, що виграв всі нагороди, які запропоновувала школа. Під час складення екзаменів НОЧі робив із паличкою таке, чого екзаменатор ніколи не бачив. Ролінґ наголошувала, що Дамблдор в першу чергу самоучка, попри те, що мав гарних викладачів у Гоґвортсі. Без зайвої скромності, Дамблдор деколи визнавав свої знання, особливо, коли сам пишався своїми кмітливими винахідливими ідеями (наприклад, про те, щоб заховати філософський камінь у дзеркалі Яцрес). Також готовий визнати, що, оскільки він є майстерним чаклуном, то і помилки його більш значущі, ніж помилки решти.

Експерт із застосування невербальних заклинань, відомий алхімік, що працював із Ніколасом Фламелем. Заснував спосіб передачі повідомлення через Патронуса (який у Дамблдора мав вигляд фенікса), який використовувався між членами Ордену Фенікса.

Використовує магічну зброю у вигляді вогню (наприклад, коли розповідав малому Тому Редлові про магічний світ або під час пошуку горокракса у печері — для того, щоб відбитися від інферіїв).

Може вичаклувати настільки потужне закляття «розілюзнення», що стає невидимим без застосування плаща-невидимки. Експерт із застосування трансфігурації. Непереможний дуелянт. Поліглот (наприклад, знає мову ґоблінів та русалок).

Майно

У кабінеті Дамблдора можна було побачити безліч цікавих речей. Наприклад, сито спогадів (за допомогою якого можна переноситися у власні спогади або спогади інших людей), світлогасник(пристрій, щоб забрати світло ліхтарів із можливістю повернути їх назад — використовується для того, щоб маґли не помітили чарівників на своїх вулицях). Також є власником фенікса Фоукса, що неодноразово допомагав Дамблдорові та Гаррі Поттеру. Фоукс був надзвичайно прив'язаний до господаря, тому полетів із Гоґвортсу після його загибелі.

Сприйняття

Образ Албуса Дамблдора відповідає архетипові «мудрого старця». Так, він нагадує Мерліна, і зовнішністю (високий, худий, зі срібною бородою, і характером (великий цінитель книжок та мудрості). Також відзначаються подібність Дамблдора до Гендальфа. Щодо християнських символів, Дамблдор нагадує образ Бога-Отця, що очолює боротьбу із Темним Лордом та його прибічниками.

Загибель Дамблдора спричинила безліч статей та обговорень прихильників Гаррі Поттера. Таку ж реакцію викликала і заява авторки про нетрадиційну орієнтацію Дамблдора. Деякі відмовлялися приймати такі заяви як правдиві, висували аргументи на противагу точці зору авторки. Остання заява розчарувала та обурила християнську церкву та представників освіти деяких країн.

Ім'я

Ім'я Албус — латинською — білий. Прізвище Дамблдор утворене від староанглійського слова, що означає джміль (авторка казала, що використала це слово тому, що уявляла собі, як директор Гоґвортсу блукає коло замку та гуде собі під ніс).

Зображення у фільмах

У перших двох фільмах про Гаррі Поттера (Гаррі Поттер і філософський камінь та Гаррі Поттер і таємна кімната) роль Дамблдора виконав Річард Гарріс. Він повідомляв, що спочатку не хотів погоджуватися на цю роль, оскільки знав про поганий стан свого здоров'я. Проте йому довелося погодитися, оскільки 10-річна онука погрожувала акторові ніколи більше із ним не розмовляти в разі відмови. Цього ж актора ствердили на роль Дамблдора у третьому фільмі Гаррі Поттер і в'язень Азкабану. Проте здійснитися зйомкам завадила смерть Річарда Гарріса 25 жовнтя 2002 року.

Врешті-решт, на роль Дамблдора був затвердженим Сер Майкл Гембон. Він не переймався тим, щоб втілити образ краще за попередника, тому зіграв Дамблдора по-своєму.

      

Обнаружено использование расширения AdBlock.


Викия — это свободный ресурс, который существует и развивается за счёт рекламы. Для блокирующих рекламу пользователей мы предоставляем модифицированную версию сайта.

Викия не будет доступна для последующих модификаций. Если вы желаете продолжать работать со страницей, то, пожалуйста, отключите расширение для блокировки рекламы.

Відвідайте інші вікіпроекти на Вікія!

Випадкова вікі