Драко Малфой (англ. Draco Malfoy) — студент Гоґвортса, одноліток Гаррі Поттера. З багатьох причин хлопчики ще на першому курсі стали заклятими ворогами. При розподілі потрапив у Слизерин, як більшість його родичів до нього. Будучи сином смертежера Луціуса Мелфоя, Драко повністю перейняв його войовниче ставлення до чистоти крові. Він розумний, активний, амбітний.
Біографія[]
Дитинство[]
Драко – єдина дитина в родині чистокровних чарівників Луціуса та Нарциси Мелфоїв. Народився 5 червня 1980 року.
Драко виховували в атмосфері жалю, що Лорд Волдеморт не досяг успіху в очолюванні магічного світу, хоча й нагадували, що подібні думки не треба виражати за межами сім’ї та вузького кола близкіх друзів; інакше у батька виникнуть серйозні неприємності. Драко підростав розбещеною дитиною, батьки давали йому все найкраще й виконували всі забаганки. Єдине, що в Драко протягом довгого часу залишалося незмінним, це погляди на маґлів, маґлонароджених чарівників, напівкровок, так званих «зрадників крові», яких Мелфої, як прихильники ідеї «чистої крові», вважали покидьками негідними для існування. З такими поглядами, недивно, що Драко товарищував виключно з чистокровними дітьми й не аби якими, а тими, у яких батьки також були смертежерами.
Коли прийшов час для навчання у магічній школі, спочатку батько планував відправити Драко до Дурмстренґу в якому практикували та вивчали темні мистецтва і не приймали маґлонароджених, однак матері не подобалася ця ідея, передусім через те, що школа знаходиться дуже далеко, й тому дорослі зійшлися на тому, що Драко навчатиметься в Гоґворсту.
Ґоґвортс[]
Перший рік[]
З Драко Мелфоєм ми знайомимось у крамниці «Мантії для всіх оказій від мадам Малкін» на алеї Діагон влітку 1991 року. Хлопець робить примірку форми для Гоґвортсу та помічає Гаррі Поттера. Ще не знаючи, з ким саме він спілкується, Драко хоче справити на нового знайомого сильне враження, хоча співрозмовник в думках порівнює його зі своїм пихатим кузеном Дадлі, проте припускається великої помилки – зневажливо ставиться до Геґріда, тоді ще єдиного друга Гаррі. Це відштовхує Поттера від нього, проте Мелфой цього спочатку не помічає.
Драко знову намагається подружитися з Гаррі у «Гоґвортському експресі». На цей раз він відрекомендувався іменитому Поттерові, який вже встиг потоваришувати з Роном Візлі. Однак розмова не скалался, Мелфой насміхається над родиною Візлі та погрожує Поттерові, що той скінчить, як його батьки. Діло майже дішло до бійки, де на стороні Драко знаходилися поплічники Ґойл та Креб, та самовпевнене тріо тікає подалі після того, як Ґойла вкусив пацюк Скеберс.
Капелюх сортує Драко на факультет
Опинившись у Гоґвортсі, бажання Драко здійснилося – він потрапляє на Слизерин, як і майже всі з членів його родини в минулому. Він швидко зійшовся з іншими слизеринцями, хоча переважно знаходився в оточенні Ґойла з Кребом. Драко до того ж усіляко протистоїть Поттерові, глузуючи зі всіх його невдач на уроках, і незабаром планує декілька заходів по відрахуванню «хлопчика, що вижив» зі школи. Так, спочатку на першому уроці польотів він, забравши «нагадайка» Невіла Лонгботома, змушує Гаррі піднятися на метлі у повітря та погнатися за ним.. Замість бажаного Мелфоєві результату, Поттер опиняється у Грифіндорській команді з квідичу в обхід правилам, бо першокурсникам взагалі-то заборонено було грати. Власне, дізнавшись про таке рішення, Мелфой знову вступає у сварку з ним, викликавши на чаклунську дуель опівночі в кімнаті трофеїв. Втім, він і не збирався приходити в назначене місце, а попередив завхоза Філча про те, що в кімнаті трофеїв може з’явитись хтось небажаний. Наступного дня Мелфой не вірив своїм очам, побачивши, що Гаррі й Рон ще й досі в Гоґвортсі.
У другому семестрі Драко дізнався про те, що Геґрід тримає в своїй хатинці маленького дракона. Крім того, Мелфой також знав про те, що Поттер має намір вночі дістатися астрономічної вежі й передати вже величенького звіра друзям Чарлі Візлі, щоб ті діставили того до Румунії. Драко вирішив простежити за ними вночі й упіймати але був сам спійманий професоркою Макґонеґел. Ніяки доводи про «Гаррі Поттера, який йде сюди з драконом» не подіяли, декан Грифіндору зняла 20 очків зі Слизерину, не повіривши.
Мелфой та Поттер відбувають покарання
За цю вилазку Мелфой був змушений відбувати покарання, разом з Поттером, Ґрейнджер та Лонгботомом під керівництвом Геґріда. Як тільки Драко почув про те, що вони підуть до Забороненого лісу шукати пораненого єдинорога, зразу ж почав репетувати, однак був змушений підкоритися. В лісі з’явилася необхідність розділитися, Мелфой разом з вовкодавом Ікланем та ненавистним Поттером мав продовжити пошуки. Коли вони побачили, як хтось у темній мантії пив кров з мертвого єдинорога, Мелфой заверещав і разом з Ікланем чкурнув геть.
На бенкеті в честь завершення навчального року, коли Дамблдор об’явив про перемогу Грифіндором в кубку гуртожитків, Малфой мав жалюгідний та шокований вигляд… Всі його афери з тріском провалилися.
Другий рік[]
Під час закупівлі необхідних підручників влітку 1992 року, Драко, вже разом з батьком, знову зіткнувся з Гаррі Поттером та родиною Візлі, в книгарні «Флоріш і Блотс», а перед цим, у лавці «Борджин та Беркс» вмовляв батька купити йому якийсь темний артефакт, неодноразово скаржуючись на Візлі, Поттера та Ґрейнджер. Луціус, однак, не розділяв поглядів свого сина й порадив тому більш стриманіше поводитись з Гаррі, який в очах магічної спільноти був героем.
Мелфой ловець Слизерину
Незабаром у Гоґвортсі Драко займає жадане місце ловця в команді Слизерина з квідичу. Батько, до того ж, забезпечив усю команду найновішими мітлами – «Німбусами 2001». Цим фактом новий ловець поспішає похвалитися привселюдно, проте зіштовхується з Ґрейнджер. Розмова тривала недовго – Мелфой прозвав дівчинку «бруднокровкою», за що його чуть не роздерли грифіндорці, а Рон Візлі вирішив заклясти того заклинанням для блювоти слимаками, не враховуючи своєї несправної палички, й сам постраждав від цього. Проте супер мітла не допомогла Драко виграти першу гру; відволікшись на Поттера, за яким гнався зачаклований бладжер, Мелфой й не помітив, що снич знаходиться над його головю.
Головною подієї року було відкриття Таємної кімнати якимось «спадкоємцем Слизерина», який випустив звідти невідому тварюку. Почалися напади на маґлонароджених та напівкровних, Драко подобалася ця атмосфера паніки в школі. Він знав, що в 1943 році кімнату вже відчиняли і що тоді внаслідок цього була вбита «бруднокровка» Міртл. Такої ж долі Мелфой бажав для Ґрейнджер.
Тоді ж був організован дуельний клуб, де Драко вийшов на бій з Гаррі Поттером. Мелфой вичаклував в бік Поттера змію, з якою той почав розмовляти. Це змушує багатьох учнів дивитися на Гаррі, як на того самого спадкоємця… Драко був іншої думки на цей рахунок. «Святий Поттер, друг бруднокровців» точно не міг бути спадкоємцем самого Слизерина, як вважав Мелфой.
Мелфой розмовляє з Кребом та Гойлом (Гаррі і Рон)
В той же час Гаррі, Рон та Герміона вважали, що спадкоємцем є Мелфой, зважаючи на його ненависть до маґлонароджених й той факт, що вся його родина навчалася на Слизерині. Гаррі й Рон, під дією багатозільної настіки, прийняли вигляд Ґойла й Креба та побалакали з Мелфоем. Драко розповідає, що його «старий» не казав йому всіх подробиць минулого відкриття кімнати, як і підозр про те, хто її відкрив, лише про наслідкі – смерть учня та виключення винуватця з Гоґвортсу.
Пізніше стає відомо, що ще одне відкриття Таємної кімнати – план батька Драко, який хотів усунути незручного для нього Албуса Дамблдора з посади директора. Заради цього він ще в серпні підкладає щоденник Тома Редла, горокракс Волдеморта, Джіні Візлі. Таємничий щоденник бере під контроль свідомість Джіні, вона відкриває кімнату, випускає «жах Слизерина» на студентів, а неспроможного втримати ситуацію під контролем Дамблдора звільняють з посади. Крім того, Джіні походила з ненависної Мелфоям родини Візлі, які відстоювали права маґлів, і якщо б все вдалося репутація Візлі була б спаплюжена через те, що їх донька була причетна до нападів на маґлонароджених. Драко в ці плани не був присвячений. Знаючи характер свого сина, Луціус не відкрив йому своїх задумів, щоб той ненароком не бовкнув в школі зайвого.
Після того, як Луціуса позбавили членства в Раді опікунів школи за його авантюру, Драко більше не ходив з таким виглядом, ніби увесь Гоґвортс належить тільки йому. Навпаки, став більш похмурим і насупленим.
Третій рік[]
Драко розпочинає свій третій рік навчання з висміювання реакції Гаррі Поттера на дементорів; той відразу зомліває від контакту з ними. Ще у «Гоґвортському експресі» Мелфой розпочинає знову прискіпуватися до Поттера й Візлі але помітивши, що з ними їде новий професор по захисту від темних мистетв, роздратовано йде геть. Доречі, коли дементори з’явилися у потягу, Драко хоч і не знепритомнів, однак злякався так, що побіг шукати захисту, сховавшись в купе Фреда й Джорджа Візлі.
Власне дементори шукали Сіріуса Блека, який, вважаючись серйозним злочинцем, втік з Азкабану й мав репутацію прихильника Лорда Волдеморта. Драко дещо знає про Блека, а тому натякає Поттерові, що злочин, який вчинив в’язень-утікач, має відношення до його померлих батьків. Але Гаррі й гадки не мав що має на увазі Мелфой.
Мелфой йде на Бакбика
На першому уроці з догляду за магічними істотами з Мелфоем сталася прикрість. Геґрід навчав учнів догляду за гіпогрифами, першим успішно впорався, а до того ж ще й політав, Поттер. Мелфой вирішив теж попрацювати з тим самим гіпогрифом, на ім’я Бакбик, та глузливе ставлення до звіра призвело до того, що той подряпав йому руку. Хоча насправді рана Драко була незначною, а завдяки старанням мадам Помфрі взагалі швиденько загоїлась, хлопець всіляко демонструє свої страждання. Цілий навчальний рік Драко висловлюється вкрай зневажливо про Геґріда як викладача в надії, що він нарешті покине Гоґвортс. Поки не виводить цим Герміону. Дівчинка на очах у Креба й Ґойла
дає знахабнілому Мелфоєві сильного ляпаса… Тим не менш, Драко ніяк не відповів їй. Ані кулаками, ані замовляннями. Хоча мав можливість. І вже точно усвідомлював, що цей випадок принизить його в очах свого оточення. Вірогідно, виховання не дало юному Мелфоєві вдарити дівчину. Однак він продовжує набридати батькові з приводу Геґріда й Бакбика. Луціус робить все, щоб безневинну тваринку було страчено. Правда, до виконання приговору, Бакбик безслідно зникає (не без допомоги Гаррі й Герміони).
Герміона б'є Драко
На третьому курсі, до того ж, Мелфоя очікувала ще одна невдача. Під час матчу з квідичу «Грифіндор-Рейвенкло» Драко разом з Кребом й Ґойлом одяглися в довгі чорні мантії з каптурами. Але Гаррі не зважав на них, випустивши закляття «Експекто патронум» по ним. Цим він добряче перелякав Мелфоя, який невпинно дратував його жартами про неспроможність діяти перед дементорами. До того ж, за цей маскарад професорка Макґонеґел зняла зі Слизерину 50 очок, пообіцявши Мелфою суворе покарання та догану від Дамблдора.
Четвертий рік[]
Мелфой на Чемпіонаті Світу з квідичу
У серпні 1994 року Драко разом з батьками відвідує кубок світу з квідичу. Через те, що його батько зробив дуже щедру пожертву лікарні магічних хвороб імені Святого Мунґо, сам Міністр магії Корнеліус Фадж запросив їх спостерігати за грою до своєї ложі. Драко з презирством подивився на Поттера, Ґрейнджер та Візлі, які сиділи на сусідніми місцях, однак в присутності міністра магіїї не посмів нічого поганого сказати. Коли на наметове містечко вболівальників напали смертежери, цілком спокійний Драко знаходить Поттера, Візлі та Ґрейнджер у лісі. Поглузувавши над ними, Драко, слід зазначити, попереджає маґлонароджену Герміону про небезпеку… Правда, в знущальній манері, але все ж…
У Гоґвортсі в цьому році проходить Тричаклунський турнір. Рапотово четвертим учасником стає Гаррі Поттер. Не дивлячись на те, що взагалі по віку не підходив й не мав можливості сам кинути своє призвище до Келиха вогню. Драко починає знущатися над четвертим чемпіоном, підтримуючи гафелпафця Седріка Діґорі. Юний Мелфой навіть почав робити зачаровані значки з надписями «Підтримуйте СЕДРИКА ДІҐОРІ – СПРАВЖНЬОГО чемпіона Гоґвортсу», які, якщо притиснути, змінювалися на «ПОТТЕР-СМЕРДОТТЕР». Їх із задоволенням носили не тільки слизеринці, а й гафелпафці та рейвенкловці. Малфой не упускав можливості сказати Гаррі якусь гидоту. Один раз це призвело до коротенької дуелі. Правда, заклинання тоді зрикошетили, ударивши по Ґойлу й Герміоні. В інший раз Драко вже вирішив діяти зі спини. Його спробу наслати прокляття блокує професор Муді, перетворивши Мелфоя на тхора. Про цей випадок Мелфою нагадували протягом усього навчального року.
Не зумівши поквитатися з Поттером власними силами, Драко несподівано для себе знаходить союзника в журналістці Ріті Скітер. Побачивши з яким завзяттям вона вишукує компромат на Поттера і його друзів, він з радістю надає йї різні відомості, дає інтерв’ю сам і організовує їй зустрічі з іншими слизеринцями.
На святковому балі Драко з’являється разом з Пенсі Паркінсон. І дуже дивується, побачивши, що з Віктором Крумом, болгаром зі школи Дурмстренґ, що славиться своєю терпимістю до Темних мистецтв, була в парі «зубаста бруднокровка» Ґрейнджер.
В кінці року відродження Волдеморта дає Мелфою помилкове відчуття перемоги. «Поттер, ти обрав слабшу сторону! Пам’ятаєш, я тобі сказав, щоб ти уважніше вибирав собі компанію? … Темний Лорд повернувся, і вони загримлять першими! Бруднокровці і любителі маґлів – перші! Хоча, ні – другі… Першим був Діґор…». Договорити він не встиг. Гаррі, Герміона та брати Візлі разом застосували різні закляття проти Мелфоя, Ґойла й Креба. До Лондона він добрався непритомним, маючи жахливий вигляд, до того ж валяючись у коридорі.
П’ятий рік[]
У 1995 році Драко, разом з Пенсі Паркінсон, стає старостою Слизерина. Дізнавшись пізніше про те, що старостою Грифіндору став не Гаррі Поттер, як багато хто припускав, а Рон Візлі, він приходить до них у купе «Гоґвортського експресу», щоб похизуватися перед Поттером та знову поглузувати з нього, мовляв «ти – на другому місці після Візлі». Також Мелфой пообіцяв Гаррі, що тепер буде як пес винюхувати кожен його крок.
Пізніше Візлі стає воротарем у грифіндорській команді з квідичу, Мелфой починає нервувати. Щось цей Візлі занадто швидко пішов вгору. Тоді Драко складає знущальну пісеньку «Візлі – наш король», в якій «прославляється» воротар, який приносить перемоги тільки своїм супротивникам. Але, незважаючи на психологічний тиск на команду і підлі прийоми під час гри, Слизерин програє матч. Роздратований Мелфой обсипає образами батьків Візлі й покійну матір Гаррі. Його провокація вдалася: влаштувавших на полі «маґлівський мордобій» близнюків Візлі на Поттера відстороняють від гри у квідич.
Мелфой на нагороджені
Пізніше він вступає до створеної Долорес Амбирдж Інспекційної дружини, де дуже насолоджується владою над іншими студентами, знімаючи бали з абсолютно безглуздих причин. Займається тим, що намагається виявити заборонену організацію «Дамблдорова армія». Мелфою вдається впіймати самого Гаррі Поттера, керівника «ДА», і коли йому здається, що зараз Поттер нарешті просто зобов’язаний бути виключеним, той знову вислизає у нього з пальців…
Пізніше, у складі цієї бригади, бере участь в затриманні Гаррі і його друзів в кабінеті Амбридж, які намагалися зв’язатися з Сіріусом Блеком через камін нового директора. Допит завершається тим, що Гаррі й Герміона разом з Амбридж йдуть до Забороненого лісу, щоб начебто показати їй секретну зброю Дамблдора. З членами «ДА», охоронявшими інших полонених, за старшого залишився Мелфой. Однак полонені роззброїли своїх сторожів та, вирвавшись на свободу, приєдналися до Гаррі з Герміоною, які тим часом позбавилися від присутності мадам директора. Усі шестеро (Гаррі, Рон, Герміона, Джіні, Невіл, Полумна) відправилися до Міністерства магії, де зіштовхнулися зі смертежерами під командуванням Мелфоя-старшого.
Батько Драко також потерпів поразку в завданні, яке очолював. Підоспілі на допомогу учням члени Ордену Фенікса передали майже всю команду смертежерів аврорам з Міністерства, а ті в свою чергу відправили їх в Азкабан. Відразу Мелфої втратили своє високе положення в суспільстві. На Драко падає віднині не відблиск батькового багатства, а відблиск його ганьби. І коли Мелфой спробуав помститися Поттерові в «Гоґвортському експресі» на підмогу своєму лідеру поспішив практично весь отряд «ДА». Все ж таки в минулому році Малфой, Креб та Ґойл виглядали набагато краще, коли прибули до Лондону…
Шостий рік[]
Влітку 1996 року Драко стає смертежером, тимчасово замінивши свого батька ув’язненого в Азкабані. До Гоґвортсу парубок відправляється як ніколи цілеспрямований, бо його чекало виконання надскладного завдання, даного самим Волдемортом. Темний Лорд бажав, щоб ще навіть неповнолітній Мелфой-молодший вбив самого Албуса Дамблдора. Як саме – це вже морока Драко. Таким шляхом Волдеморт хотів покарати Мелфоїв за провал Луціуса в відділі таємниць. Давши Драко таку, майже не здійсненну, місію Волдеморт розраховував на провал хлопчини й напевно планував, що за свою поразку той поплатиться життям.
Хоча спочатку Драко сповнений впевненості в успіху, з часом він робить гірке відкриття – завдання набагато складніше, ніж він очікував. Перша ідея Драко полягала в тому, щоб полагодити зникательну шафу, яка знаходилася в Незнаходжуваній кімнаті й була зв’язана з такою ж шафою у лавці «Горбін і Берк», та з її допомогою переправити смертежерів до школи, щоб вони допомогли при вбивстві. Мелфой намагається з’ясувати у господаря крамниці, яким чином можна полагодити цю шафу, а щоб пан Берк був більш говірким в цьому питанні, демонструє свою чорну мітку. Під час праці зі шкафом у незнаходжуваній кімнаті Мелфой змушує Ґойла з Кребом чатувати біля входу до кімнаті під виглядом дівчат, про всяк випадок.
Однак цю задумку ніяк не вдається втілити в життя. Шафу полагодити не виходить. Драко намагається якимось іншим шляхом позбутися директора (закляте намисто, отруєна медовуха) але ці спроби закінчуються невдачами, хоча й постраждали зовсім невинні люди. Мелфой, однако, йде до своєї цілі, не звертаючи уваги на випадкових жертв свої замахів на старого професора.
Під час виконання свого завдання Драко значно змінився. Втратив інтерес до квідичу, стає більш недбалим у навчанні, й не виконував свої обов’язки старости як раніше. Крім того, значно погіршилися його відносини з Северусом Снейпом. Драко перестав довіряти своєму деканові, відмовлявся від його допомоги. Через переслідуючи його невдачі Драко починає все більше відчуває себе загнаним у пастку. В якийсь момент він розповідає про свої переживання Плаксі Міртл. Лише з цим привидом він веде себе справді відверто. Погляд, який Драко кинув на повернувшуся з лікарні Кеті Бел, був помічений Гаррі й остаточно підтвердив підозри Поттера (грифіндорец вже давно вважав, що Мелфой причетний до негараздів з Бел та Роном) і він кидається слідом за Драко. Під час дуелі Драко був важко поранений і якби не своєчасне встручання Снейпа, напевно, помер би. Гаррі, який не знав дії застосованого ним заклинання Секстумсемпра, ніби протверезів. Вся злість на Мелфоя, накопичена ним за ці роки, немов зникла. Він зрозумів, що не хоче смерті цієї людини, як не хоче смерті нікого з людей.
Нарешті ближче до літа Драко вдалося полагодити шафу і він скористався ним при першій нагоді, щоб провести в Гоґвортс смертежерів. Після була влаштована засідка для Дамблдора в астрономічній вежі. Проте, коли представилася можливість прикінчити слабкого директора, Драко забарився та так й не зміг випустити вбивче закляття. На щастя для Драко та його родини, втручання Снейпа на цьому останньому етапі (саме його «Авада кедавра» вбиває Дамблдора) не було розцінено Темним Лордом як зрада від Мелфоя-молодшого. Важливий факт – Драко також стає володарем Бузинової палички, однак він навіть не торкався її.
В цілому, Волдеморт та Снейп недооцінили Драко. Він вміло використовував блокологію й врешті-решт згідно зі своїм першим планом зміг завести до школи смертежерів в результаті чого Дамблдор був вбитий – хоча й не самим Драко.
Навіть зустрівшись лицем до лиця зі слабким й позбавленим чарівної палички директором, Драко не зміг нанести «фінальний смертельній удар», бо, всупереч самому собі, його зачепила доброта й жалість Дамблдора до свого потенційного вбивці. Снейп потім прикрив Драко, не кажучи Волдеморту про те, що Драко опустив свою паличку у вирішальний момент. Навпаки, Снейп відмітив майстерніть Драко й те, що саме він тримав Дамблдора у куту, щоб він, Снейп, зміг вбити того.
Сьомий рік[]
Драко вже неохоче приймав участь у діяльності смертежерів. Мелфої, до того ж, були повністю дискредитовані Волдемортом за свої минулі невдачі та останні події в їх родині (як, наприклад, одруження небоги на вовкулаці). Що найнеприємніше – Темний Лорд оселився в їх маєтку. Рідні пенати Драко перетворилися на катівню: тут, прямо над столом у трапезній, була вбита викладачка Гоґвортсу Чаріті Бербидж, сюди притягали маґлонароджених чарівників чи представників інших магічних народив, які переховувалися від Міністерства, тут катували Олівандера та Грегоровича… І навіть у Гоґвортсі Драко не міг відволіктися від жахів, що переслідували його в рідній домівці, бо у школі, при підтримці Северуса Снейпа, правили Алекто та Амікус Керроу – «великі любителі карати». Причому карати «Круціатусом».
На весняних канікулах 1998 року Драко знаходиться вдома. Одного дня до маєтку притягли Поттера, Візлі та Ґрейнджер. Перший знаходився під дією жалючого закляття, тому перед тим, як викликати Волдеморта, дорослі вирішили покликати Драко, щоб той впізнав чи дійсно перед ним Гаррі. Мелфой-молодший сильно вагався, однак дуже швидко й без його допомоги батьки прийшли до висновку, що перед ними дійсно небажане тріо. Пізніше Драко попросили привести до них полоненого ґобліна аби той перевірив Ґрифіндорів меч знайдений серед речей трійці. Насамкінець Поттеру та його друзям вдається втекти, а перед цим ще й вдається висмикнути з рук Мелфоя чарівні палички… Серед яких знаходилася й паличка самого Драко.
Битва за Гоґвортс[]
Втеча з палаючої кімнати
На початку травня починається Битва за Гоґвортс. Драко, разом з Кребом та Ґойлом, на відміну від інших слизеринців, що поспішили евакуюватися, залишається у замку. В компанії з ними Мелфой проникає до кімнати на вимогу, в якій знаходилося блискуче тріо в пошуках горокраксу Волдеморта. Вражаюче, але Драко не намагається вбивати Гаррі. Мелфой усіляко відмовляє Креба, проте видно, що він вже не авторитет для своїх друзів. Креб ігнорує попередження Драко та визиває зложар. Полум’я виходить з під контролю недалекоглядного Вінсента, він не встигає врятуватися та помирає. Мелфоя рятує Поттер, підхвативши його на знайденій у кімнаті мітлі. Після цього блискуче тріо знову рятує Драко життя від смертежера, який не впізнавав Мелфоя. Проте, радісного Мелфоя зупинив кулак злого Рона Візлі, що нокаутував, як він виразився, «дволикого байстрюка».
Драко пережив битву, не приймаючи участі у дуелях. Луціус та Нарциса бігали серед юрби і розпачливо кликали сина. Коли Темний Лорд був остаточно вбитий, троє Мелфоїв попритулялися одне до одного у Великій залі, невпевнені, чи тут їм місце, хоча ніхто й не звпертав на них уваги…
Подальше життя[]
Всі ці події назавжди змінили погляди Драко на життя. Переконання, на яких він ріс, перестали бути вагомими в очах Драко: він був свідком жаху та відчаю своїх батьків, страждаючих через свою вірність, бачив крах всього того, у що його родина свято вірила роками, а люди, яких Драко привчали ненавидіти, не раз врятували йому життя. Після подій Другої чаклунської війни Драко відмовляється фанатично слідувати ідеї «чистоти крові». Від Азкабану Мелфоїв врятувало лише те, що вони відкриклися від Волдеморта на заключному етапі битви.
Мелфой та Асторія проводжують свого сина на поїзд
Згодом Драко одружився на Асторії Грінграсс, теж чистокровній чарівниці, яка пройшла схожий шлях (хоча менш жорстокий і страшний) від чистокровних ідеалів до більш терпимого способу життя. Це розчарувало Луціуса та Нарцису, які мали великі сподівання на жінку, що вийшла з родини, чиє прізвище згадувалося у «Священних двацяти восьми».
Десь у проміжку між літом 2005 та літом 2006 у Драко народжується син, якого назвали Скорпіусом. Драко разом з жінкою відмовлявся виховувати дитину в переконанні того, що маґли – нікчемні ідіоти, не варті уваги чистокровної еліти; через це сімейні вечори разом з Луціусом та Нарцисою майже завжди завершалися скандалами. Врешті, Скорпіус вирс набагато добрішим і більш терпими, ніж Драко у свойому дитинстві.
1 вересня 2017 року Драко разом з Астроією проводжає сина до Гоґвортсу. Помітивши там Поттерів та Візлі, він скупо їм кивнув і відвернувся. Відносини Драко з Гаррі, здається, стали кращими, ніж під час їх навчання, вони навіть більш зблизилися.
В цілому, Драко став копією свого батька: забезпечений, без необхідності працювати, Драко живе з жінкою й сином у родовому маєтку, продовжуючи збирати різні артефакти, зроблені темною магією.
Зовнішність[]
Драко високий і худий, з гладким світлим волоссям, загостреним підборіддям, холодними сірими очима, блідою шкірою, тонкими рисами обличчя і гострим носом. Аристократичний, вважає себе вище за інших через статус крові. Коли він збентежений або в люті на його блідих щоках з'являються рожеві плями.
Риси характеру[]
У Драко Мелфоя складний характер, в якому намішано і позитивні і негативні якості. До того ж хлопчик росте, і з цим зростанням одні риси його натури проявляються чіткіше, інші, навпаки, загасають. Дуже ясно характер юного Мелфоя проявився двічі: при знайомстві з Гаррі Поттером в магазині Мадам Малкін і в спробі продовження цього знайомства в Хогвартс-експресі. Він гордовитий, амбітний, вдає з себе «крутого хлопця» і душевно ще не розвинений.
Поступово життя підсовує Драко урок за уроком, які він спочатку не засвоює. Дуже важко зрозуміти балуваному синові стародавнього аристократичного роду, що ні велике багатство, ні високе становище у суспільстві, ні навіть велика підлість не здатні зробити тебе переможцем, подарувати влада над світом і людьми, навіть просто дати тобі те, що ти хочеш. Іноді для цього треба змінитися самому. І Драко змінюється. Правда, дуже повільно. Іноді, коли його вчинки вибиваються з образу «вельможного чистокровного чарівника-аристократа», Драко комплексує і починає доводити всім навколо, що це була прикра випадковість. Він довго і наполегливо чіпляється за ті якості, які йому прищеплювали в сім'ї.
Малфою пощастило на самому початку шкільних років зустріти Гаррі Поттера. Подумки порівняння з цим другом-ворогом протягом шести років змушує Драко душевно розвиватися. Мабуть, піку це порівняння досягло на п'ятому курсі, коли Драко стає і старостою факультету, і улюбленцем нового директора, отримує владу над усіма студентами Хогвартса (статус члена Інспекційній дружини давав багато привілеїв), завойовує прихильність міністра Фаджа, і відчуває за собою вже не тільки силу батька, а й тінь могутності Волдеморта. А Гаррі, у якого немає нічого з цього, знову виходить переможцем. До того ж злетів так високо Драко в кінці року довелося боляче впасти: Амбридж звільнена з Хогвартса, Фадж - з поста міністра, батько посаджений в Азкабан. А такі різкі зміни завжди дають поживу для роздумів. Подальший вступ до лав смертежерів, дане Темним Лордом завдання, реальна небезпека, що нависла над сім'єю Малфоєв в разі невиконання цього завдання, остаточно висмикує Драко з дитинства, і змушують його переосмислити дуже багато речей. Недарма, рік по тому - це вже зовсім інший Драко. І тепер Гаррі, який уже давно всі ці «уроки життя» вивчив, щиро співчуває Малфою, розуміючи, перед яким вибором поставив юнака Господар.
Поганий характер Драко багато в чому не його вина, а результат помилкових принципів виховання в його родині. Правда, до честі сказати, величезний плюс сім'ї Мелфоїв в тому, що вони насправді люблять один одного. Страх про те, що щось жахливе може трапиться з ним і його сім'єю, є достатньою мотивацією для Драко. У той же час Нарциса Мелфой бреше в очі Волан-де-Морту в кінці книги «Гаррі Поттер і Дари Смерті» і говорить йому, що Гаррі мертвий тільки для того, щоб вона змогла дістатися до свого сина.
Здібності[]
Мелфой добре літає на мітлі і навіть входив до збірної Слизерина з квідичу ловцем. Драко добре вчиться, особливо процвітає на уроках по Захисту від Темних мистецтв і настійок. Також Мелфой володіє виманологією на досить високому рівні. Цей навик прекрасно узгоджується з характером Драко. Йому було легко «відключити» емоції, відрізати і відкинути важливі частини себе, що необхідно при виманології.
В кінці книги «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» Дамблдор каже Гаррі, що те, що він може відчувати таку біль, є невід'ємною частиною його людяності; з Драко ж все навпаки - це наочний приклад, що заперечення болю і придушення внутрішнього конфлікту можуть привести тільки до руйнування особистості (що найбільш імовірно, ніж нанесення шкоди іншим).
Майно[]
Чарівна паличка Куплена в крамниці Олівандера 31 липня 1991 року, в кінці березня - початку квітня 1998 року змінила господаря
Мітла Комета-260 Мітла, на якій Драко літав будинку до 1992 року
Мітла Нимбус-2001 Куплена батьком і подарована Драко в серпні-вересні 1992 року
Рука слави Придбано в крамниці «Горбина і Беркес" не пізніше червня 1997 року
Філін Використовується в якості Поштові сови як мінімум з 1991 року
Також після смерті батьків Драко успадкує фамільний маєток Малфоєв.
Взаємовідносини[]
Родина[]
Люціус і Нарциса Мелфоя люблять свого єдиного сина. Але при цьому кожен з них любить Драко по-своєму. Якщо Нарцисі хлопчик дорогий як такий, то для Луціуса велику роль Драко має як продовжувач роду, наступник імені і честі сім'ї. У 1992 році, щоб Драко взяли ловцем в команду з квідичу рідного факультету, він подарував літаючі мітли всій команді Слизерину. А ось Нарциса з першого курсу щотижня відсилає всілякі ласощі дорогоцінному синочку. Це вона відхилила спробу батька послати сина в далекий Дурмстренг, де Темні мистецтва вивчаються глибше, наполігши, щоб Драко надійшов в англійський Гогвартс. Люціус не надто схвалював Гогвартс зокрема через те, що там дозволено навчатися «бруднокровкам». Драко захоплювався своїм батьком, часто хвалився його впливовістю і як міг намагався бути схожим на нього. Почуття до матері у нього виявлялися не так яскраво, але він явно любить її і поважає. Якщо при ньому хтось зачіпав добре ім'я Нарциси, Драко миттєво хапався за паличку
Отже, з настанням Другий магічною війни Мелфоя більше дбали про добробут свого рідного сина, ніж про успіх Волдеморта. Для того щоб батьки не поплатилися за минулі невдачі Луціуса, Драко взявся за нездійсненне завдання Темного лорда, яке полягало у вбивстві Альбуса Дамблдора. З цим хлопець ледве справляється з допомогою професора Снейпа, який і вбив директора.
Так під час битви за Гогвартс Нарциса і Люціус залишають поле бою, щоб знайти свого сина. Тоді як Нарциса до цього безпосередньо збрехала Волдеморту про смерть Гаррі Поттера.
Так само у Драко безліч родичів, в тому числі і Белатриса Лестранж, тітка з боку матері, яка вчила його виманології в 1996 році, готуючи його до місії вбивства. Вона ж схвалила вступ Драко в ранньому віці до лав смертежерів, але не заохочувала зайву турботу сестри про сина.
Але в той же час віддалився від тітки Андромеди, яка вийшла заміж за маглонародженого Теда Тонкс, в тому числі не спілкувався зі своєю кузиною Німфадорою Тонкс. Як і багато членів його сім'ї, Драко з презирством ставився до зрадників крові Тонкс і подібно до них також не визнавав спорідненості з Сіріусом Блеком.
Друзі[]
У Драко в Гогвортсі були його вічні супутники Вінсент Креб і Грегорі Гойл. Як би там не було, Драко регулярно обговорював їх недалекість, і вони були, мабуть, більше слугами, ніж товаришами.
Креб з Гойлом часто вступали в сутички з Гаррі Поттером і його друзями, підтримуючи Драко. Але, починаючи з середини шостого курсу, вони починають виходити з-під контролю. Чим людянішими стає Мелфой, тим менше слухняними - Креб і Ґойл. В останній навчальний рік вони відчули себе набагато впевненіше в навчанні, адже Амікус Керроу змушував одних учнів застосовувати непрощенні закляття до інших, а це у Креба і Гойла виходило чудово. І в останній сутичці в Кімнаті на вимогу під час битви за Гогвартс, Драко втратив контроль над своїми друзями майже повністю. Креб спробував вбити Гаррі Поттера, а коли це не вийшло, підпалив кімнату пекельним вогнем, і сам згорів. Врятований Гаррі, Роном та Герміоною Драко, стискаючи непритомного Гойла, крізь кашель вимовляє тільки одне слово: «Креб ...». Все ж Мелфой насправді був до хлопчаків прив'язаний. Може, навіть сам не розумів наскільки.
Пенсі Паркінсон, дівчина-слизеринка, ровесниця Драко, була його дівчиною в роки навчання в Гогвортсі, і часто просто захоплювалася ним. Вона доглядала за Драко, коли він був поранений Бакбиком. Драко і Пенсі разом стали членами інспекційної бригади і старостами. Проте, в подальшому їх шляхи розійшлися, і Драко одружився на Асторії Грінграсс.
Драко також дружив з Теодором Нотом, одим з небагатьох, в якому він бачив рівного, який поряд з чистокровністю був мало не розумніший за нього. Як би там не було, Теодор тримався відсторонено і не збирався вступати в «банду» Драко.
Викладачі Гоґвортсу[]
До більшості викладачів Драко відноситься поблажливо і зневажливо. Як до людей, вимушеним працювати і обслуговувати таких чистокровних аристократів, як Мелфоя. Однак хлопчикові вистачає розуму не показувати своє ставлення. Лише раз це проявилося наочно. Коли Мелфой познайомився з Ремусом Люпином і не встиг приховати своє презирство до бідних речей цього дорослого чарівника, невідомо як опинився в Гоґвортському експресі. Але варто було йому почути, що це новий викладач захисту від темних мистецтв, як він узяв себе в руки і сховав гидливість під удаваною байдужістю.
Втім, деяких професорів він цілком заслужено побоюється. Адже вчитель може при бажанні влаштувати «складне життя». Це сильні маги з не менш сильним характером (професора Альбус Дамблдор, Мінерва Макґонеґел ...). Єдиний професор, якого юний Мелфой дійсно боявся, був лже-Дикозор Муді, який одного разу перетворив його в тхора. До дуже небагатьом Драко живить теплі почуття. Ну, наприклад, до одного і соратнику батька Северус Снейп. Від деяких чекає покровительства (Долорес Амбридж і Горацій Слизоріг). Але в цілому ставлення до вчителям диктуються кар'єрними міркуваннями Драко.
Гаррі Поттер[]
Почуття Драко по відношенню до Гаррі в більшості своїй грунтувалися на заздрості. І хоча Гаррі ніколи не прагнув до слави, він був, без сумніву, найзнаменитішою і обговорюваної фігурою в школі, і це, природно, коробило хлопчика, який був вихований в упевненості, що він займає майже королівське становище в чарівному співтовариству. Більш того, Гаррі виявився більш талановитим в польотах на мітлах, в тому мистецтві, в якому Мелфой сподівався затьмарити всіх інших першокурсників. Той факт, що професор зельеваренія Снейп прихильно ставився до Мелфоя і зневажав Гаррі, служив слабкою втіхою.
Драко став суперником, а так само і одним з ворогів Гаррі Поттера мало не з перших днів їхнього знайомства. Незважаючи на те, що Драко хотів з самого початку дружити з Гаррі, перше враження при знайомстві і образи на адресу Рубеус Гегріда поставили на цьому хрест. Подальше зіткнення в Гоґвортському експресі, коли Драко почав висміювати і нового знайомого Рона, остаточно зробили обох мало не ворогами.
Протягом всього часу перебування в Гогвортсі між ними відбувалися численні зіткнення. Так поступово все і йшло, поки Луціуса Мелфоя не уклали в Азкабан після битви в Міністерстві магії, в чому Драко звинувачував виключно Гаррі і просто зненавидів його.
Але незважаючи на все це, при зростаючій силі Темного лорда, Драко неохоче упізнавав Гаррі, Рона й Герміону, коли їх зловили і привели в Маєток Малфоєв. Також в кімнаті на вимогу він не дав Кребу вбити їх, і в цей день Гаррі також двічі врятував Драко життя.
Багато фанатів вважають, що поведінка Драко по відношенню до Гаррі свідчить не про ненависть і ворожнечу, а, навпаки, про бажання дружити. А постійні причіпки до Гаррі і його друзям продиктовані ревнощами і образою на те, що його дружні почуття були відкинуті. Ця теорія має право на існування, так як, дійсно, відносини Драко і Гаррі будуються таким чином: Драко зі шкіри геть лізе, намагаючись прилягти увагу Гаррі, принижуючи і ображаючи його і Рона з Герміоною, а Гаррі взагалі не помічає Драко до тих пір, поки той не починає на нього «наїжджати». Частенько це приводить їх до різних сутичок, причому з кожним роком вони стають все серйозніше і серйозніше, А висновок в Азкабан батька Драко сильно змінює відносини між хлопчиками - в хід йдуть навіть непрощенні закляття.
Як би там не було, подорослішавши, Драко і Гаррі примирилися, але через численні образи, нанесені раніше, так і не стали друзями
Родина Візлі[]
Всі Мелфої презирливо ставилися до Візлі, бо вони не мають такий статком як вони і до того ж «зрадники крові». Все це відношення Драко переніс на Рона Візлі і все висловив при першій же зустрічі з шляху в Гогвартс.
Подібно їх батькам Візлі і Мелфой відкрито ворогували, що призводило до регулярних перепалок, причому не тільки на словах - вони частенько чесали одна об одну кулаки. Також Драко склав знущальний віршик на честь Рона - нового воротаря команди Ґрифіндору з квідичу - «Візлі наш король».
Коли Креб підпалює Кімнату на вимогу пекельним вогнем, Рон допомагає Гаррі витягнути звідти Драко і залишає Гойла наодинці з Герміоною, але робить це все з великою огидою. І коли пізніше в цей же день він з друзями рятує його від смертежерів, Рон називає Драко в обличчя «лукавим покидьком». По всій видимості ненависть Рона не згасла з роками, тому що пізніше він застерігає свою дочку від будь-яких відносин з Скорпіус, сином Драко.
З рештою Візлі Драко менше перетинався, але Фред і Джордж Візлі під час втечі з Хогвартса наслали прокляття на Драко і інших членів Інспекційній дружини, а Джіні послала на Драко відмінний Летучемишіний пристріт, коли він у складі Інспекційній дружини намагався затримати її, Рона, Невіл Лонґботом і Луна Лавґуд.
Герміона Ґрейнджер[]
Драко вірив, що маглонароджені чарівники - люди нижчого сорту. Так його вчили з дитячих років. Але Герміона Грейнджер чомусь вперто не вписувалася в відштовхуючий образ «бруднокровців». По-перше, вона не відповідає на його підколки. Просто ігнорує його. Але ж Драко завжди намагається привернути до себе увагу. Особливо увагу Гаррі Поттера. А ця маглонараджена весь час шепоче йому: «Не звертай уваги, не звертай уваги ...» По-друге, те, що вона - одна з кращих учениць школи з першого курсу, не бачив хіба що сліпий. Драко спробував поплакатися про це батькові, але отримав відповідь, що треба не скаржитися на Грейнджер, а самому краще вчитися. По-третє, Герміона, як і Драко, вміє дивитися в корінь проблеми, і тому вміє «зрізати» все задоволення одним зауваженням. Тільки що Драко відчував себе крутим, багатим синком всесильного татка, благодійником всієї слизеринський збірної, а Герміоні вистачило однієї фрази, щоб зробити його бездарністю, вимушеної купувати собі місце під сонцем. Звичайно, він тут же обзиває її! Він розлючений.
Поступово Драко, можливо, навіть сам не помічаючи цього, змінюється відносно до Герміони. Він ніяк не відповідає на її ляпас, отриману за образи на адресу Хагріда, а через кілька місяців навіть попереджає її про небезпеку ( «На твоєму місці, Грейнджер, я б не висував зараз свою кошлату голову»). Але коли він це усвідомлює, то всіляко намагається себе обілити в своїх же власних очах, посилено обзиваючи Герміону «бруднокровкою» і демонструючи всім свою до неї гидливість. А ось Віктор Крум, знаменитий ловець болгарської збірної, виявився вищим цього. Відчув симпатію до Герміони - і не побоявся запросити її на Святковий бал, чим викликав велике невдоволення свого директора. Так що Драко перестає з приводу і без приводу зачіпати Герміону ( «Ой, Грейнджер, відійди! Я тільки що вимив руки, не хочу забруднитися про якусь бруднокровкою»). Мабуть, Крум має якийсь авторитет для Мелфоя, і його позиція змушує Драко задуматися.
Плаксива Мірта[]
На шостому році навчання Драко стикається з нерозв'язними питаннями. Настільки приємна увага Темного Лорда обертається складним завданням, невиконання якого загрожує молодшому Малфою і його сім'ї смертю. Драко переслідують суцільні невдачі. Але ж він так прагне бути відомим, чудовим, особливим. Він свариться зі своїми «охоронцями» Креб і Гойлом (Гаррі сам чув, як вони сперечалися). Психологічно Драко потрібна розрядка. Місце, де можна побути самим собою і не піклуватися про збереження маски успішного хлопчика. Одного разу, шукаючи усамітнення, він нахтовхуєтьсяя на непрацюючий жіночий туалет на другому поверсі. Він довіряється і розповідає про свої страхи Плаксивій Міртл, що живе там. Зауважте, не давнім знайомим Креб і Ґойла, а примарі прищавій маглонародженій рейвенкловці. Вона в свою чергу намагається заспокоїти його. Драко, звичайно, навряд чи розповідає їй про суть завдання Темного Лорда, та й згадки Того-кого-не можна називати, швидше за все, не було. Але Мелфой щиро переживає невдачі, щиро боїться за своє життя і життя своїх батьків (можливо, тоді він почав розуміти почуття Гаррі, розуміти, що значить втратити дорогих людей). Міртл може багато чого не знати про Драко, але вона відчуває його стан і щиро за нього переживає. Сумно, коли єдина істота, якій можна відкритися, - всього лише примара.
Етомологія[]
«Draco» в перекладі з латинської означає «дракон». Як і багато інших імена в сімействі Блеків, це також назва сузір'я, в даному випадку - сузір'я Дракона. «Malfoy» походить від давньо-французького «mal foi» або «mal foy», що означає «несумлінність» або «віроломство».
Цікаво, що хоча багато дорослі чарівники носять імена, незвичайні для маглів, Драко, схоже, єдиний учень Хогвартса з таким ім'ям. У решти учнів або зовсім звичайні імена (Гаррі, Рон), або рідкісні, але все ж зустрічаються поза спільноти чарівників (Герміона, Луна).
За лаштунками[]
У фільмі роль Драко Мелфоя виконує Том Фелтон, який за деякими джерелами також пробувався на роль головного персонажа - Гаррі Поттера, а також на роль Рона Візлі, але не зумів пройти проби на ці ролі.
Спеціально для ролі волосся Тома Фелтона висвітлює майже до білизни.
Виконавець ролі Драко Мелфоя, актор Том Фелтон, був одним з небагатьох дітей на знімальному майданчику, у кого вже був за плечима професійний акторський досвід.
Паличка Драко Мелфоя - одна з небагатьох, чий дизайн залишився колишнім з часів першого фільму на протязі всіх інших фільмів про Гаррі Поттера.
У перших двох фільмах волосся Тома Фелтона були ретельно зализане назад, проте це було вкрай незручно як для самого актора, так і для гримерів, тому з третього фільму волосся Драко придбали більш «міський стиль» (за словами режисера).
Цікаві факти[]
Джоан Роулінг довелося перебрати багато варіантів прізвища Драко. В різний час він був Смартом, Спінксом і Спандженом. Хресне ім'я Драко походить від назви сузір'я Дракон, і, тим не менш, серцевина для паличок його чарівної палички - волосина єдинорога.
Джоан Роулінг вважає Драко Мелфоя персонажем сумнівною моральності. Тому її дуже засмучує кількість дівчат «запали» на Мелфоя. Вона передбачає, що це частково від того, що багатьом дівчатам властиво романтизувати «поганих хлопців».
Коли Фелтон прийшов на пробу фільму Гаррі Поттер і Філософський камінь, він чесно зізнався режисерам, що не читав не однієї книги Поттеріани. Тим не менш, він був затверджений на роль Драко.
Появи[]
Гаррі Поттер і Філософський камінь (фільм)
Гаррі Поттер і Філософський камінь (гра)
Гаррі Поттер і таємна кімната
Гаррі Поттер і Таємна кімната (фільм)
Гаррі Поттер і Таємна кімната (гра)
Гаррі Поттер і в'язень Азкабану
Гаррі Поттер і в'язень Азкабану (фільм)
Гаррі Поттер і в'язень Азкабану (гра)
Гаррі Поттер і кубок вогню
Гаррі Поттер і Кубок вогню (фільм)
Гаррі Поттер і Кубок Вогню (гра)
Гаррі Поттер та орден фенікса
Гаррі Поттер і Орден Фенікса (фільм)
Гаррі Поттер і Орден Фенікса (гра)
Гаррі Поттер та напівкровний принц
Гаррі Поттер і напівкровний принц (фільм)
Гаррі Поттер і напівкровний принц (гра)
Гаррі Поттер і смертельні реліквії
Гаррі Поттер і смертельні реліквії: Частина 1
Гаррі Поттер і смертельні реліквіїї: Частина I (гра)
Гаррі Поттер і смертельні реліквії: Частина 2
Гаррі Поттер і смертельні реліквії: Частина II (гра)
Гаррі Поттер і прокляте дитя. Частини 1 і 2
Гаррі Поттер і Прокляте дитя (п'єса)
Гаррі Поттер. народження легенди
Гаррі Поттер. Світ чарівництва. Історія легенди
Квідич крізь віки (реальна книга) (Тільки згадка)
Гаррі Поттер: Обмежене видання
Чарівні світи Гаррі Поттера (книга)
Harry Potter: A Pop-Up Book
LEGO Гаррі Поттер: Персонажі Чарівного Світу
LEGO Гаррі Поттер: Побудуй свій Чарівний Світ
Рік з життя Роулінг (Тільки згадка)
Гаррі Поттер: Чемпіонат світу з квідичу (Тільки згадка)
LEGO Гаррі Поттер: роки 1-4
LEGO Гаррі Поттер: роки 5-7
Гаррі Поттер для Kinect
LEGO Creator: Гаррі Поттер
Pottermore
Офіційний сайт Джоан Роулінг
Чарівний світ Гаррі Поттера
Музей Гаррі Поттера
Гаррі Поттер: Колекційна карткова гра